Органи слуху дають можливість людині чути і аналізувати інформацію, розрізняти безліч звуків. Ці функції закладені природою, від них залежить комунікація і безпеку. Інформація, що сприймається органом слуху, становить 30% від загальних даних, які людина отримує із зовнішнього світу. Які особливості слуху людини і межі звукового сприйняття розглянемо в статті.
Унікальність слуху людини
https://www.youtube.com/watch?v=SRUOGfhZPQc
В даний час люди сприймають дані переважно за допомогою зору, при цьому здатність чути все одно залишається необхідним аспектом життєдіяльності.
Слух людини — це здатність отримувати звукову інформацію органами слуху. Акустичне сприйняття є одним з 5 біологічних почуттів людини. Наш вестибулярно-слуховий орган не тільки фіксує звукові хвилі, але і відповідає за рівновагу тіла в просторі. Вчені сьогодні можуть без праці вимірювати частоту і діапазон звукових імпульсів, при цьому до цих пір непросто пояснити, як отримана інформація відображається в головному мозку.
Орган слуху є дуже високочутливим і ефективним у виконанні своїх функцій. При цьому природа, подбала про міру чутливості, якби вона була ще вище, людина сприймала б ще більше звуків і чув суцільне шипіння і змішані шуми. Тому в збільшенні сприйнятливості слухових органів до звукового впливу немає ніякої необхідності.
Вуха практично не втомлюються при тому, що вони весь час виконують свої функції. Відновлення після невеликих навантажень у здорової людини відбувається через кілька хвилин. Обидва вуха взаємопов’язані, якщо втомлюється одне, то тимчасове зниження слухових функцій відбувається і в іншому.
Про слуху важливо знати, що при нормальній його гостроті, людське вухо сприймає шепіт з 6-7 м. Помічено, що з віком відбувається погіршення слухової функції. Піком гострого слуху вважають вік від 12 до 20 років. Уже з настанням 20-річного віку, людина непомітно для себе починає чути гірше. Це пояснюється тим, що з часом відмирають спеціальні рецептори, які сприймають звукові коливання і перетворюють їх на нервові імпульси.
Виконання простих правил гігієни слуху, регулярне проходження профілактичних обстежень і своєчасне лікування ЛОР-захворювань, зменшують ризик раннього зниження його гостроти.
Механізм звукового сприйняття
механізм його сприйняття в вухах досить складний і являє собою наступні етапи:
- Звуковий імпульс проходить в слуховий прохід і стимулює коливання барабанної перетинки.
- Тиск звуку провокує вібруючі руху барабанної перетинки.
- Виникаючі коливання проникають в равлика.
- Рідина, яка присутня в равлику, піддається коливанням, внаслідок чого волоскові клітини починають рухатися.
- Волос ковие клітини виробляють електросигнали, які впливають на слуховий нерв.
- Через слуховий нерв сигнал потрапляє в головний мозок.
Все звуки, які сприймаються людиною, відрізняються гучністю , тональністю і частотою. Гучність сигналу безпосередньо залежить від відстані між органом слуху і об’єктом, який видає звуковий імпульс.
Швидкість вібрації предмета, який видає звук, обумовлює частоту звучання. На рівень тональності впливають присутні в звуковому сигналі обертони, точніше, їх кількість і сила.
Ми можемо чути різні звуки, так як вони виробляють різні коливання, відповідно, в мозок надходять різні імпульси.
Крім того, людина, що сприймає звукові повідомлення, без проблем може встановити, звідки надходить сигнал. Це пояснюється тим, що коливання повітря потрапляють спочатку в одне вухо, а потім в інше, з різницею в тисячну частку секунди. Така послідовність дає можливість орієнтуватися, з якого боку надходить звук.
Межі сприйняття звуку
Звукові хвилі нижче 60 Гц людина може сприймати тільки на рівні вібрацій, коливання менше 16 Гц (інфразвуки) уловлюються. Вони можуть негативно впливати на стан нервової та ендокринної систем, внутрішніх органів. Інфразвуки генеруються під час природних явищ (землетрусу, бурі, урагани, ін.). Також вони можуть з’являтися внаслідок роботи великого устаткування (турбіни, греблі, генератори, печі, ін.).
Якщо частота вище 20000 Гц — це вже ультразвук, який не становить загрози для людини, з його допомогою передають між собою інформацію деякі тварини. Якщо порівняти, людська мова відповідає позначці в 300-4000 Гц.
Крім того, існує поділ діапазону на звуки низьких частот — до 500 Гц, середніх 500-1000 Гц і високих — вище 10000 Гц.
На здатність людини розрізняти частоти впливають багато факторів:
- Вік.
- Пол.
- Захворювання слухового апарату.
- Втома.
- Рівень тренованості слуху.
Сприйняття звуку багато в чому залежить від рівнів гучності, його вимірюють в децибелах (дБ):
- 0 дБ (нижня межа) — нічого не чути.
- 25-30 дБ — шепіт людини.
- 40-45 дБ — звичайна розмова.
- 100 дБ — оркестр, вагон метро, максимально допустима гучність навушників.
- 120 дБ — відбійний молоток.
- 130 дБ — настає больовий поріг і контузії (літак на старті).
- 150 дБ — травми (старт ракети).
- Якщо тиск звуку вище 160 дБ — можливий розрив барабанної перетинки і легких.
- Після досягнення про тметкі в 200 дБ настає смерть (шумове зброю).
Рідкісне нетривалий підвищення тиску звуку до 120 дБ не викличе негативних наслідків, але, якщо людський слух буде піддаватися частим і довготривалим впливів гучністю вище 80 дБ, настане погіршення або навіть часткова втрата слухової функції.
Слід захищати вуха, використовувати засоби індивідуального захисту (вкладиші, навушники, шоломи), якщо ви працюєте на галасливому виробництві, часто буваєте на полюванні, займаєтеся стріляниною або використовуєте електроінструменти (перфоратор, дриль, відбійний молоток, ін.).